27 березня 2021 р. відбулося 27 вшанування світлої пам'яті о. Северина Симеона Гнатюка Літургією і академією у монастирі св. Онуфрія у Добромилі. Вірні і отці виховані о. Северіяном кожного року збираються щоб помолитись і пригадати життєвий шлях Василіян, доля яких переплелася з історією монастиря св. Онеуфрія. Розповідаючи про о. Северіяна голова Місії о. Полікарп, ЧСВВ зазначив що при народженні 28 грудня 1918 року в с. Савчин на Сокальщині в сім’ї Василя Гнатюка і Катерини з роду Лоза йому дали ім'я Симеон хоча влада світське його ім'я вписувала як Семен. У парафії в с. Шмітків (тепер с. Гута) його охрестив його парох о. Юліян Криницький. Симеон був наймолодшим із шести дітей. Після початкової школи через його кмітливість і допитливість батьки дали його у гімназію м. Сокаль а 29 серпня 1935 р. він вступив на новіціат у Крехівський монастир, де 25 квітня 1937 р. склав перші
монаші обіти і прийняв монаше ім'я Северіян. Навчався в Добромилі, Кристинополі трохи в Жовкві і знову в Кристинополі. 13 вересня 1942 року в Крехові склав торжественні монаші обіти. 27 грудня 1942 року в Перемишлі, в катедральному храмі Різдва Івана Хрестителя був поставлений в сан священства разом із отцями Мар’яном Чорнегою і Тарасом Бобковичем єпископом-помічником Перемиської єпархії свщмуч. Григорієм Лакотою. Як священик до 1944 р. продовжував студії богослов’я в Кристинополі. Весною 1944 року о. Северина було направлено в Добромильський монастир, де до приходу більшовиків у Галичину у липні надавав духовну опіку вірним довколишніх сіл П'ятниця, Тарнава і Поляна.
8-10 березня 1946 р. відбувся збір греко-католицького духовенства під проводом Ініціативної групи Г. Костельника, М. Мельника і Г. Пельвецького, які уже фактично перейшли в клир РПЦ МП. Цей збір організували і курували працівники органів НКВС Г. Карін Даниленко, Савченко, Г. Карпов, які здійснювали план по ліквідації
Слава заступництва або слава знаків один з елементів слави святості Слуги Божого. Господь Бог виявляє своє благовоління у Слугах Божих через особливі знаки благовоління, які є немов відповіддю Господа Бога на молитву про заступництво вірних у різних важких або й драматичних обставинах життя. За згодою п. Івони, отримала ласку, хочемо поділитися її свідченням, яке отримала Місія Постуляції святих УГКЦ з Польщі, яке нам на поштову скриньку надіслав василіянин з Варшави о. Петро Кушка, ЧСВВ.