21 грудня 2020 року Святіший Отець Франциск прийняв на аудієнції Високопреосвященнішого кардинала Марчелло Семераро, префекта Конгрегації у справах святих. Під час аудієнції 
Верховний Понтифік уповноважив Конгрегацію святих оприлюднити декрети, що стосуються:
- мученицької смерті Слуги Божого Розаріо Анджело Ліватіно, мирянина; що народився 3 жовтня 1952 року в Канікатті (Агрідженто, Італія) і був убитий, ненавидячи до Віри, на дорозі, що веде від Канікатті до Агрідженто (Італія), 21 вересня 1990 року.
Поступивши на юридичний факультет Університету Палермо, 9 липня 1975 р. Закінчив з найкращими оцінками.
З юності він брав участь у Католицькій акції та відвідував парафію, де проводив юридичні та пастирські бесіди, робив власний внесок у курси підготовки до шлюбу та відвідував збори, організовані католицькими асоціаціями. Навіть будучи магістратом, він продовжував жити досвідом парафіяльної громади. Йдучи на роботу прокурора м. Агрідженто, він зупинився у сусідній церкві Сан-Джузеппе, щоб відвідати Пресвяте Таїнство.
Оздоровлення від хвороби за посередництвом праведного є знаком Божого благовоління у ньому.
5-6 листопада відбулася XХХ МІЖНАРОДНА НАУКОВА онлайн-КОНФЕРЕНЦІЯ "ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ В УКРАЇНІ" доповіді будуть опубліковані на ресурсі Інституту релігії 
Протягом семи років ієрарх зблизька супроводжує процес реформи Римської Курії, як секретар Ради Кардиналів.
23 жовтня 2020 р. у монастирі Св. Йосифа оо. Василіян, смт. Брюховичі, вул. Широка, 6 відбулася наукова конференція «Василіянський чин та Замойський провінційний собор Унійної Церкви 1720 року» до ювілею 300-річчя Собору. Переосмислення спадщини Замойського собору в діалозі Церкви та науковців дозволило фахово обговорити провінційне зібрання 1720 р. у світлі сучасних богословських, душпастирськиз, екуменічних, культурних й соціальних викликів, як в Україні, так і в інших країнах Центрально-Східної Європи. 300 років тому 26 серпня – 17 вересня 1720 р., у сучасному польському місті Замостя, відбувся провінційний собор Руської Унійної Церкви, другий в її історії від часів проголошення Берестейської унії. На собор зібралося понад 140 учасників на чолі з апостольським нунцієм Джіроламо Ґрімальді, митрополитом Левом Кишкою, сімома унійними владиками і протоархимандритом Василіанського чину Антонієм Завадським. Замойський собор розробив масштабну програму реформ Унійної Церкви, що наголошувала на інтегральній єдності з Римським Апостольським престолом і кодифікації словʼянсько-візантійських джерел її обрядової спадщини. З перспективи сьогодення, найважливішими рішеннями собору були: 1) інституційне обʼєднання в одне ціле всіх єпархій Київської митрополії; 2) кодифікація більш як столітнього досвіду єдності Унійної Церкви з Римським Апостольським престолом, апробована Святішим Отцем; 3) збереження східнохристиянського етосу Унійної Церкви за одночасної адаптації елементів латинського благочестя; 4) поява помісного права Київської унійної митрополії, однією з основ якого стало законодавство єпархіяльних соборів і василіянських капітул.