ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Ми Божою благодаттю навіки злучені і зв’язані з воскреслим Христом. «А коли ви воскресли з Христом,  каже апостол, – шукайте, що вгорі, де Христос сидить по правиці Бога; про небесне думайте, а не про земне». А Церква додає, і я з нею додам: жийте святим сповненням обов’язків, жийте витривалою працею для ближніх, для Батьківщини, життям показуйте, що ви покаянням і любов’ю воскресли з Христом. Бо в дійсності християнське життя – це життя воскреслого Христа в душах християн.

Кир Андрей Шептицький, 14 квітня 1938 р. Львів

 

У Воскресінні Христос повертає людині гідність дитини Божої, дарує спадкоємство – Царство Небесне, скріплює на дорозі життя хлібом Євхаристії отож радіймо і веселімся в Нім! Нехай  Воскреслий Христос обдарує Вас миром, кріпостю і Божим благословенням!

o. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ

 Про важливість передавання віри від покоління до покоління та про необхідність діалогу між молодими і похилими віком в інтерв’ю для ватиканських медіа вказала Ґабріелла Ґамбіно, Заступниця Секретаря Дикастерії у справах мирян, сім’ї та життя, коментуючи тему першого Всесвітнього дня дідусів, бабусь і похилих віком. 

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ / Michele Raviart – Ватикан

На Всесвітній день дідусів та бабусь і похилих віком осіб, який відзначатиметься 25 липня, Святіший Отець обрав тему «Я з тобою по всі дні». Ця тема ставить наголос на близькості та діалозі між поколіннями. Йдеться до тему, яка є дорогою для Папи Франциска, адже у її центрі стоїть питання передавання віри старшими молодшим. Ця тема стає ще важливішою у сьогоднішній нелегкий час пандемії, коли контакти між людьми стали значно обмеженішими з огляду на небезпеку заразитись чи заразити іншого, особливо, похилу віком особу. Наша пандемічна ситуація, на думку Ґабріелли Ґамбіно, Заступниці Секретаря Дикастерії у справах мирян, сім’ї та життя, стала для молодих нагодою для «педагогіки слухання», допомагаючи усвідомити важливість присутності похилих віком людей у їхньому житті.

 
Братерство, започатковане Ісусом на хресті, було в центрі уваги проповіді кардинала Раньєро Канталамесси, проповідника Папського Дому, виголошеної під час Літургії Страстей Господніх, яку відслужив Папа Франциск.

 о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

«Молімося за всіх, хто потерпає від наслідків триваючої пандемії, щоб Бог-Отець подав здоров’я хворим, силу медперсоналові, розраду сім’ям та спасіння всім жертвам, що померли», – також і цього року, серед різних прохань, це нове, додане минулого року до літургії Страстей Господніх, прозвучало у Велику П’ятницю, 2 квітня 2021 р., в базиліці Святого Петра у Ватикані, де це богослужіння очолив Папа Франциск, який підніс молитву:

«Всемогутній і вічний Боже, найнадійніший захисте страждаючих, споглянь милостиво на рани Своїх дітей, які потерпають від цієї пандемії, полегши страждання хворим, дай сили тим, хто їх лікує, прийми до Свого миру померлих, і вчини щоби впродовж усього тривання цього випробування, кожен знайшов втіху в Твоєму милосерді».

 
27 березня 2021 р. відбулося 27 вшанування світлої пам'яті  о. Северина Симеона Гнатюка Літургією і академією у монастирі св. Онуфрія у Добромилі. Вірні і отці виховані о. Северіяном кожного року збираються щоб помолитись і пригадати життєвий шлях  Василіян, доля яких переплелася з історією монастиря св. Онеуфрія. Розповідаючи про о. Северіяна голова Місії о. Полікарп, ЧСВВ зазначив що при народженні 28 грудня 1918 року в с. Савчин на Сокальщині в сім’ї Василя Гнатюка і Катерини з роду Лоза йому дали ім'я Симеон хоча влада світське його ім'я вписувала як Семен. У парафії в с. Шмітків (тепер с. Гута) його охрестив його парох о. Юліян Криницький. Симеон був наймолодшим із шести дітей. Після початкової школи через його кмітливість і допитливість батьки дали його у гімназію м. Сокаль а 29 серпня 1935 р. він вступив на новіціат у Крехівський монастир, де 25 квітня 1937 р. склав перші 

 монаші обіти і прийняв монаше ім'я Северіян. Навчався в Добромилі, Кристинополі трохи в Жовкві і знову в Кристинополі. 13 вересня 1942 року в Крехові склав торжественні монаші обіти. 27 грудня 1942 року в Перемишлі, в катедральному храмі Різдва Івана Хрестителя був поставлений в сан священства разом із отцями Мар’яном Чорнегою і Тарасом Бобковичем єпископом-помічником Перемиської єпархії свщмуч. Григорієм Лакотою. Як священик до 1944 р. продовжував студії богослов’я в Кристинополі. Весною 1944 року о. Северина було направлено в Добромильський монастир, де до приходу більшовиків у Галичину у липні надавав духовну опіку вірним довколишніх сіл П'ятниця, Тарнава і Поляна.

 

17 березня 2021 року Святіший Отець Франциск прийняв на аудиенції Високопреосвященнішого кардинала Марчелло Семераро, префекта Конгрегації у справах святих. Під час аудієнції Верховний Понтифік уповноважив Конгрегацію оприлюднити декрети

 - героїзму чеснот Слуги Божого Меркурія Марії Терезі, архієпископа Монреалю; народився 10 жовтня 1742 р. в Монтемаджоре-Белсіто (Палермо, Італія) і помер у Монреалі (Італія) 18 квітня 1805 р.  у віці 10 років його відправили в Палермо на навчання в Вищу Колегію Єзуїтів. Вступив до семінарії та був висвячений на священика 21 вересня 1765 р. Для єпархії Чефалу. У 1766 році вступив до Товариства Ісуса, але вийшов з нього наступного року через вигнання єзуїтів із Сицилії. В єпархії був призначений до спільноти семінарії Чефалу як духовний провідник і професор моральної теології. У 1769 р. присвятив себе народним місіям, які протягом приблизно сорока років проводив в громадах Сицилії, щоб голосив Слово Боже і уділяв Св. Тайни. Для уділення Сповіді він отримав дозвіл єпископа слухати каяників обох статей і розрішати затримані гріхи. Видаавв книги з духовних, душпастирських та моральних питань. У 1796 році був призначений каноніком митрополичої церкви Палермо, а наступного року парафіяльним священиком Монтемаджоре Бельсіто.