9 червня о 10.30 год. Місія Постуляції святих УГКЦ запрошує на семінар Постуляторів   "Надприроднє оздоровлення. Богослів’я і критерії збору свідчень надзвичайного оздоровлення". Програма
 
У час пандемії COVID тема хвороби і оздоровлення за посередництвом Слуг Божих, праведних і блаженних це вияв знаку Божого благовоління. Господь Бог хоче роздавати ласки через праведників, які у Царстві Небеснім втішаються життям у  повноті Божої благодаті і можуть уділяти потрібних ласк заступництва коли вірні з довірям і витривалістю про ласку оздоровлення просять. 
 
Запрошуємо бажаючих долучитися до участі о 10.30 год.
Через Google Meet Up
 
Або у форматі  Zoom Join Zoom Meeting
Оскільки зустріч буде в режимі on line ми уже записали відео доповідача проф. Е Спедікато просимо ознайомитись щоб під час зустрічі задати питання доповідачу. Відео.
Для участі у зустрічі просимо ознайомитись з українськими текст доповіді у ділянці Надзвичайного оздоровлення експерта з Риму с. Марії Рози Вентуреллі, яким під час семінару буде можливість задати питання доповідачам.
 

 

22 травня о 15.00 год. Місія Постуляції готуючись до конференції по збору свідчень і документуванню надзвичайних оздоровлень у процесах беатифікації Слуг Божих мала зустріч у форматі Zoom лекція проф. Емануеля Спедікато викладача університету Грегоріанум (Рим). 
Запрошуємо до перегляду усіх хто цікавиться тематикою і володіє італійською, а хто не знає є українські субтитири. Відео
Конференція по надприродніх оздоровленнях буде на 9 червня також у форматі  Zoom.
о. Полікарп, ЧСВВ

 

На аудієнції 5 травня 2020 року Святіший Отець Франциск прийняв  кардинала Анджело Беччіу, Префекта Конгрегації святих і затвердив для оприлюднення декрети визнання геройської практики чеснот Слуг Божих, яких беатифікаціний процес триває. Апробація Папи означає ствердження що вони у геройський спосіб практикували чесноти у житті і надає їм титулу праведних (venerabile). Наступним етапом до проголошення їх блаженними потрібно визнання чуда за їх заступництвом і після цього буде дозволене їх літургійне, публічне вшанування. Перші з списку два італійські священики, що жили на переломі ХІХ - ХХ століть. о. Франциск Карузо (1879-1951) свяшеник який у 1923 р. вступив третій орден домініканців у Катандзаро для євангелізації та формування віруючих мирян, а в 1928 р.  заснував його в рідному містечку Гасперіна. З 1943 р.  у час  ІІ світової війни, Слуга Божий душпастирював і сповідав у катедрі і був духівником сестер і жив в Інституті Служебниць Доброго Пастиря. У 1944 році у Беллавіста Катандзаро відкрив «Будинок Святих Сердець», де почав опікуватися п’ятнадцятьма дітьми-інвалідами та сиротами. У старшому віці у 1949 р. повернувся до родини, де помер  від інсульту у 1951 р.
 

У свято Христового Воскресіння усіх християн вітаємо словами Кир Андрея Шептицького:

"Великодні cвята будуть скріпленням тої чесноти чеснот, що її Cвяте Письмо називає «терпеливістю святих» Одкр. 13, 10

І нехай це моє письмо донесе до них потіху, що її дає Боже слово! Вже недалеко, вже недовго, нагорода добрих діл приготовляється, вінці торжества вже плетуться. Вже надходить хвилина вислуханих молитов, і радісного привіту, і сліз, але сліз радости, в які переміняє Бог, добрий Батько, усі сльози, терпіння, недуги і злидні. Відваги, мужества, надії! Ослаблені коліна випростуйте і немічні руки витягніть до молитви! Бог – добрий Батько! Христос за нас кров пролив, і воскрес для нашого спасення, і дав нам найліпшу Матір за Опікунку, за Провідницю. Вона приймає наші молитви. Вона опікується усім нашим народом. Вона замінить злидні теперішньої хвилини і терпіння довгої війни на радощі повного і щасливого миру". 

1943 р.,21 квітня, Львів. Пастирське послання Митрополита Андрея на Великдень для читачів часописів «Краківські Вісті», «Львівські Вісті» й «Рідна Земля».

Розповідь лікарки Мартіни з лікарні у Мадриді, Іспанії.
5 квітня прийшла на позачергове чергування, тому що оперували колегу, так як була трохи виснажена через невпинне чергування, тим не менше попросила в Бога помочі і пішла на зміну. Прийшовши побачила, що дуже багато хворих, також працювало багато її колег. 
Мартіна почала оглядати своїх хворих, один з пацієнтів, чоловік років вісімдесяти був важко хворий, радіограма дуже погана, сильне запалення легенів через короновірус. Була ним дуже стурбована, через його стан та й через вік, бо були в нього й інші хвороби. Пройшов день, повечеряли, коли збентежений медбрат повідомив, що чоловікові погіршало і щоб Мартіна його оглянула.  Дідусь був в дуже важкому стані, дихання було сорок вдихів на хвилину, п'ятдесять процентів кисню, поміняли йому кисневу маску.