
Розповідь лікарки Мартіни з лікарні у Мадриді, Іспанії.
5 квітня прийшла на позачергове чергування, тому що оперували колегу, так як була трохи виснажена через невпинне чергування, тим не менше попросила в Бога помочі і пішла на зміну. Прийшовши побачила, що дуже багато хворих, також працювало багато її колег.
Мартіна почала оглядати своїх хворих, один з пацієнтів, чоловік років вісімдесяти був важко хворий, радіограма дуже погана, сильне запалення легенів через короновірус. Була ним дуже стурбована, через його стан та й через вік, бо були в нього й інші хвороби. Пройшов день, повечеряли, коли збентежений медбрат повідомив, що чоловікові погіршало і щоб Мартіна його оглянула. Дідусь був в дуже важкому стані, дихання було сорок вдихів на хвилину, п'ятдесять процентів кисню, поміняли йому кисневу маску.
5 квітня прийшла на позачергове чергування, тому що оперували колегу, так як була трохи виснажена через невпинне чергування, тим не менше попросила в Бога помочі і пішла на зміну. Прийшовши побачила, що дуже багато хворих, також працювало багато її колег.
Мартіна почала оглядати своїх хворих, один з пацієнтів, чоловік років вісімдесяти був важко хворий, радіограма дуже погана, сильне запалення легенів через короновірус. Була ним дуже стурбована, через його стан та й через вік, бо були в нього й інші хвороби. Пройшов день, повечеряли, коли збентежений медбрат повідомив, що чоловікові погіршало і щоб Мартіна його оглянула. Дідусь був в дуже важкому стані, дихання було сорок вдихів на хвилину, п'ятдесять процентів кисню, поміняли йому кисневу маску.