9 червня о 10.30 год. Місія Постуляції святих УГКЦ запрошує на семінар Постуляторів "Надприроднє оздоровлення. Богослів’я і критерії збору свідчень надзвичайного оздоровлення". Програма
У час пандемії COVID тема хвороби і оздоровлення за посередництвом Слуг Божих, праведних і блаженних це вияв знаку Божого благовоління. Господь Бог хоче роздавати ласки через праведників, які у Царстві Небеснім втішаються життям у повноті Божої благодаті і можуть уділяти потрібних ласк заступництва коли вірні з довірям і витривалістю про ласку оздоровлення просять.
Запрошуємо бажаючих долучитися до участі о 10.30 год.
Через Google Meet Up
Або у форматі Zoom Join Zoom Meeting
Оскільки зустріч буде в режимі on line ми уже записали відео доповідача проф. Е Спедікато просимо ознайомитись щоб під час зустрічі задати питання доповідачу. Відео.
Для участі у зустрічі просимо ознайомитись з українськими текст доповіді у ділянці Надзвичайного оздоровлення експерта з Риму с. Марії Рози Вентуреллі, яким під час семінару буде можливість задати питання доповідачам.
Для участі у зустрічі просимо ознайомитись з українськими текст доповіді у ділянці Надзвичайного оздоровлення експерта з Риму с. Марії Рози Вентуреллі, яким під час семінару буде можливість задати питання доповідачам.
На аудієнції 5 травня 2020 року Святіший Отець Франциск прийняв кардинала Анджело Беччіу, Префекта Конгрегації святих і затвердив для оприлюднення декрети визнання геройської практики чеснот Слуг Божих, яких беатифікаціний процес триває. Апробація Папи означає ствердження що вони у геройський спосіб практикували чесноти у житті і надає їм титулу праведних (venerabile). Наступним етапом до проголошення їх блаженними потрібно визнання чуда за їх заступництвом і після цього буде дозволене їх літургійне, публічне вшанування. Перші з списку два італійські священики, що жили на переломі ХІХ - ХХ століть. о. Франциск Карузо (1879-1951) свяшеник який у 1923 р. вступив третій орден домініканців у Катандзаро для євангелізації та формування віруючих мирян, а в 1928 р. заснував його в рідному містечку Гасперіна. З 1943 р. у час ІІ світової війни, Слуга Божий душпастирював і сповідав у катедрі і був духівником сестер і жив в Інституті Служебниць Доброго Пастиря. У 1944 році у Беллавіста Катандзаро відкрив «Будинок Святих Сердець», де почав опікуватися п’ятнадцятьма дітьми-інвалідами та сиротами. У старшому віці у 1949 р. повернувся до родини, де помер від інсульту у 1951 р.