Покрита мороком забуття, постать о Інокентія Тимка, ЧСВВ – ісповідника віри ХХ-го століття, впродовж останніх  десяти  років стала предметом дослідження о. Василя Носи, голови Рахівського філіалу, Інституту Історії Церкви Мукачівської греко-католицької єпархії.
Ідучи за порадою св. Папи Івана Павла II збирати свічення та документи про новомучеників, по крупинках шукав матеріали про цю постать в архівах, каталогах, історичній літературі та  польових дослідженнях. Знайдене нами подаємо нижче і нехай послужить воно  для прослави ісповідника віри о. Інокентія Тимка, ЧСВВ. 

Спогади про молодість і покликання 

Февронія Тимко, 14.01.1923 р. н., в заміжжі Федорко розповіла що батько о. Інокентія - Іван Тимко походив із Галичини, а матір Марія Шандор походили із Закарпаття, і переселилися до села Коцура, краю Воєводина (Бачка), Югославія в числі багатьох переселенців за розпорядженням австрійської цісарівни Марії Терезії (1740-1780). В боголюбивій сім`ї Івана та Марії Тимків народилося в цьому селі 8 дітей: Іван 1906, Онуфрій 1908, Іриней 1913, Марія 1917, Серафима 1919, Агафія 1921,  Февронія 1923 та Володимир 1928 р.н. Батька Івана Тимка в 1914 р. забрали на фронт Першої Світової війни, де він скоро попав у російський полон.