До ювілею 80-тиліття Карпатської України 1939-2019 р. 15 березня у м. Хуст буде проведена молитва і урочиста академія вшанування полеглих захисників і провідників Карпатської України.
При цій нагоді публікуємо розвідку о. Василя Носи, знавця і дослідника спадщини о. Августина.
«…я трудився не для себе самого, а й для тих усіх, що освіти шукають.» (Сирах 33,18).
Кожен, хто цікавився минувшиною русинів-українців Закарпаття засвідчив: колоніальне минуле цього народу впродовж століть відкинуло його на узбіччя цивілізаційних процесів Європи. Поневолювачі намірено тримали тут його в суцільній бідності та неграмотності, феодальні відносини тісно переплели в цьому краї із рабовласницькими, і дали лихварям висмоктувати останні соки із вимираючого народу. Про це детально описано в книжці науковців історичного факультету УжНУ Й. Кобаля та В. Худанича: «До історії національних меншин Австро-Угорщини (XIX-поч.XX ст.)» на стор.28-54. Вона заслуговує на перевидання та вивчення в школі. Рятівником народу від його остаточної загибелі виступила тоді Христова Церква. Серед пильнованого владою духовенства, що в значній частині перейняло культуру поневолювачів та збайдужіло до людського горя, знайшлися мужні, справді Божі священики Мукачівської греко-католицької єпархії, які 20 липня 1897р. звернулися до єпископа Юлія Фірцака із проханням зробити доступною освіту селянським дітям та полегшити життя селян.