До Місії Постуляції завітала п. Долинюк Ольга з с. Літовище біля Підкаменя, яка збирає інформацію про історію рідного села, натрапила на інформацію та передала свідчення щодо життя і смерті отця Ревеги Володимира. Який народився у 1926 р. у с. Літовище, на Бродівщини. У юнацькому віці прислуговував, а у дорослому дякував у місцевій греко-католицькій Церкві. Коли священиків було ув'язнено пішов навчатися у православну семінарію і був висвячений у 1954 р. як священик РПЦ МП. Одружився і став батьком, його дочка п. Марія Ревега, згодом стала лікарем у лікарні смт. Підкамінь. Душпастирював 1954-1957 р. в с. Літовище, за свідченням вірних у гр.-кат. обряді та 1957-1967 р. у с. Накваша, Бродівського р-ну за що отримував погрози від партійного активу селища, яке забороняло людям йти до храму. Підчас лікування у районній лікарні смт. Підкамінь, за свідченнями місцевих людей, він зник у березні – квітні 1967 р., а його тіло було найдене згодом міліцією за 2 км. в гаю, про кримінальне провадження нічого не відомо.Забирав тіло з моргу мешканець с. Літовише, п. Жарківський Петро, чоловік рідної сестри отця Наталії, який спостеріг на тілі сліди катувань. Похований о. Володимир в с. Накваша. Зі слів п. Долинюк Ольги Миколаївни, люди говорять що до смерті отця причетний партійний актив села Накваша. Розповіла пані Ольга також і про отців які перенесли репресії і повернулися з заслання і душпастирювали у підпіллі.
О. Рахлецький Микола, народився 1896 р. висвячений як гр.-кат. священик у 1930 р. Душпастирював у с. Колодіївка, на Скалатщині. З 1933 р. у с. Літовище та с. Голубиця з 1934 р. до 1945 р. Був арештований у 1947 р. і засуджений до таборів примусової праці, а повернувся з заслання продовжив душпастирювати у с. Голубиця, де і помер у 1973 р.
О. Пасічник Степан, народився 10. 04.1904 р. с. Попівці, Бродівщина. Свячений як гр.-кат. священик у 1933 р. Душпастирював у с. Стиборівці, Вербівчик, Оріхівчик Залозецького деканату, Бродівщина. Проживав у с. Вербівчик. Арештований і депортований у 1947 р. Звільнений у 1959 р. і продовжив душпастирювати у с. Вербівчику, а проживав у с. Попівці.
По зібраних даних у Місії приготували запит у силові структури для встановлення правди та історичної справедливості. Якщо буде доведено що отець справді був замучений та буде з впевненістю стверджено що о. Володимир з переконання перейшов у лоно підпільної УГКЦ можна розпочинати процес його беатифікації як мученика Католицької Церкви. Завдяки пам'яті свідків, яким не байдужа доля християнської громади зберігається пам'ять про ісповідників віри - жертв тоталітарних режимів ХХ ст. Усі кому відомо відомості про ісповідників віри, які потерпіли репресії або й загинули при невідомих обставинах, просимо повідомляти у Місію.
о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ