Друк
float: left; В день П’ятидесятниці розпочалася «історія християнської святості», адже Святий Дух «є джерелом святості, яка не є привілеєм небагатьох, але покликанням усіх». З цієї думки Папа Франциск розпочав своє повчання, виголошене перед молитвою «Царице Неба», що відбулося опівдні, 20 травня 2018 р., на площі Святого Петра у Ватикані, після Святої Меси, яку він відслужив у базиліці Святого Петра з нагоди урочистості П’ятидесятниці, що завершує великодній період у Церкві латинського обряду.

 

Охрищені покликані брати участь в божественному житті

Як підкреслив Святіший Отець, через Хрещення всі ми «покликані брати участь в тому самому божественному житті Христа, а через Миропомазання – ставати Його свідками в світі». Бо як навчає Другий Ватиканський Собор, Господь Бог «бажає освятити та спасти людей не індивідуально та без жодного зв’язку між ними, але хоче створити з них народ, що визнаватиме Його в істині та служитиме Йому в святості».
 
Про такий Свій задум, як зауважив далі Папа, Господь провіщав ще через старозавітних пророків. Через Єзекеїла Він каже: «Я вкладу в ваше нутро дух мій і вчиню так, що ви будете ходити в моїх заповідях та берегти й виконувати мої установи […] Ви будете моїм народом, а я буду вашим Богом». А устами Йоіла звіщає: «А після цього я виллю мій дух на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати […] Та й на рабів та на рабинь того часу я виллю мій дух. […] І кожен, хто призве ім'я Господнє, спасеться». Всі ці пророцтва «здійснилися в Ісусі Христі».
 
Святість, дарована всім людям

«Від цього дня П’ятидесятниці й до кінця часів, ця святість, повнота якої в Христі, дарована всім тим, які відкриваються на дію Святого Духа й докладають зусилля для того, щоб бути Йому слухняними», – сказав Святіший Отець, додаючи: «Святий Дух, входячи в нас, перемагає посуху, відчиняє серця для надії, стимулює та сприяє внутрішньому дозріванню через стосунки з Богом та ближнім».
«Просімо в Пречистої Діви Марії, – закликав Папа, – здобути також і сьогодні для Церкви оновлену П’ятидесятницю, оновлену молодість, яка дарує нам радість від життя та свідчення Євангелія та вливає в нас сильне прагнення бути святими на більшу Божу славу».
 
Вдячність Папи дітям-місіонерам

Після проказування молитви до Пресвятої Богородиці, Святіший Отець звернувся із закликами щодо ситуації в Святій Землі та Венесуелі, а перед тим, як привітати різні прочанські групи, зауважив, що подія П’ятидесятниці позначає «початок вселенської місії», а тому з цієї нагоди оприлюднюється послання на наступний Всесвітній день місій:
«Мені також приємно нагадати про те, що вчора виповнилися 175 років від започаткування Організації Місіонерського Дитинства, в якій головними дійовими особами місії бачимо дітей шляхом молитви й малих щоденних жестів любові та служіння. Дякую та підтримую всіх дітей, які беруть участь в поширенні Євангелія в світі», – сказав Папа.
 
Немов подих бурхливого вітру
 
Святіший Отець на Літургії у свято Зіслання Святого Духа - П’ятидесятниці, цитуючи уривок з І читання з Діянь Апостолів, про образ пориву бурхливого вітру, вказав на «велику силу, яка змінює дійсність», і подібно до того, як вітер приносить погодні зміни, так «Святий Дух на іншому рівні робить щось схоже: Він є Божою силою, що перемінює світ».
 
Святий Дух перемінює серця
 
Прощаючись з учнями, Ісус сказав їм: «Отримаєте силу Святого Духа та будете моїми свідками». Як зауважив Папа, під час П’ятидесятниці сталось саме це: «учні, раніше перелякані, що ховалися за зачиненими дверима навіть і після воскресіння Учителя, були перемінені Святим Духом» та почали свідчити Ісуса.
 
«Святий Дух відкриває серця, запечатані страхом. Він перемагає спротив. Тому, хто вдовольняється напівмірами, показує розмах дару. Розширяє вузькі серця. Підштовхує до служіння того, хто вмостився в зручностях. Спонукає прямувати вперед того, кому здається що він вже прибув. Розбуджує мрії в того, хто уражений літеплістю. Ось у чому полягає переміна серця», – сказав Папа, зауважуючи, що досвід показує нам, що «жодні земні спроби перемінити речі не здатні повністю задовольнити серце людини».
Зміни від Святого Духа, натомість, є іншими: вони «не звершують життєві революції навколо нас», але «перемінюють серце», не визволяють раптово від усіх проблем, але «звільняють нас зсередини, щоб їх долати». Святий Дух також «зберігає серце молодим».
 
Молоде серце
 
«Молодість, не зважаючи на всі спроби продовжити її, раніше чи пізніше проминає; Святий Дух, натомість, запобігає єдиному шкідливому старінню, яким є внутрішнє старіння. Як? Оновляючи серце, перемінюючи його з грішного в прощене. В цьому – велика переміна: з винуватих Він робить нас праведними, й тоді все змінюється, адже з невільників гріха стаємо вільними, із слуг перемінюємося в дітей, з відкинених – у цінних, з розчарованих – у сповнених надією», – вів далі Святіший Отець, заохочуючи «навчитися того, що слід робити, коли потребуємо справжньої переміни».
 
За його словами, цього потребує кожен із нас, особливо тоді, коли «наші слабкості гнітять нас, прямувати вперед є важко, а любити здається неможливим». Саме тоді потребуємо Святого Духа, «подателя життя», як визнаємо в Символі віри.
 
Святий Дух змінює події
 
Святий Дух, після переміни сердець, змінює події. Подібно до вітру, що віє повсюди, Він «досягає навіть немислимих ситуацій». У Діяннях Апостолів, де «Святий Дух є головною дійовою особою», спостерігаємо «постійний динамізм, багатий несподіванками». Він посилає апостолів до поган, відкриває нові шляхи для євангелізації, а святий Павло, «спонукуваний Святим Духом», ніс благу вість народам, яких ніколи перед тим не бачив.
 
«Коли присутній Святий Дух, то завжди щось діється, коли Він дихне, ніколи нема штилю», – наголосив проповідник, підкреслюючи, що коли життя наших спільнот входить у період «розслабленості», віддаючи перевагу домашньому спокою понад Божу новизну, це «поганий знак», що вказує на спроби «сховатися від вітру Святого Духа».
 
Святий Дух робить Церкву молодою
 
«Коли живемо для самозбереження та не йдемо до далеких, це не є добрий знак. Святий Дух дихає, але ми згортаємо вітрила. Однак, ми неодноразово бачили, як Він вчиняє чудесні речі. Часто, саме в найтемніші періоди, Святий Дух пробуджував найсвітлішу святість! Він – душа Церкви, завжди оживляє її надією, наповняє радістю, оплодотворяє новизною, дарує їй паростки життя», – сказав Святіший Отець, порівнюючи це із народженням дитини в сім’ї, яке позбавляє сну, але приносить радість.
 
Так само, за словами Папи, Святий Дух приносить до Церкви «присмак дитинства», здійснюючи «постійні відродження». Він постійно нагадує Церкві, що вона, не зважаючи на вікову історію, завжди залишається «юною нареченою, в яку Господь палко закоханий». Тому, слід ніколи не втомлюватися запрошувати Святого Духа, «призивати Його на початку кожної діяльності».
 
Доцентрова й відцентрова сила
 
За словами Святішого Отця, унікальна сила змін, яку приносить Святий Дух, є, «так би мовити, одночасно, доцентровою та відцентровою». Доцентровою в тому значенні, що «штовхає все до центру, бо діє в глибині серця», приносячи «єдність у роздробленості, мир серед скорботи, стійкість під час спокус». Він дає нам «внутрішню силу», необхідну для того, щоби прямувати вперед.
 
Але, одночасно, Він є «відцентровою силою, яка виштовхує все назовні», і Той, Який веде до центру, одночасно, посилає на периферії, до «кожної людської периферії». Об’являючи Бога, спонукає виходити до ближніх.
 
«Той, хто живе згідно зі Святим Духом, той перебуває в цьому духовному напруженні: він спрямований і до Бога і до світу. Просімо Його, щоб ми були такими», – підсумував Папа, завершуючи проповідь молитвою:

«Духу Святий, бурхливий Божий вітре, повій над нами. Повій у наші серця, щоб ми вдихнули ніжність Отця. Подуй на Церкву й спонукай прямувати до кінців землі, аби принесена Тобою, вона не несла нічого, окрім Тебе. Дихни над світом лагідною теплотою миру та свіжим подихом надії. Прийди, Святий Духу, переміни нас зсередини та онови обличчя землі».
 
Джерело - http://uk.radiovaticana.va/news/2018/05/20/ 
Категорія: Новини
Перегляди: 156