Друк
29 грудня 2015 р.  у Львівському національному університеті імені Івана Франка захистила кандидатську дисертацію Гнідик Ірина “Початки та розбудова Греко-Католицької Церкви у США (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)”. З огляду на сучасне зростання еміграції, проблему адаптації переселенців у чужому суспільстві, питання пасторальної опіки емігрантів, а також ювілею митрополита Андрея Шептицького ця тема є особливо актуальною для суспільства.
Перші греко-католицькі громади української еміграції з’явилися саме у США в останній чверті ХІХ ст., де про греко-католицький обряд небуло нічого відомо. Відповідно, цей процес став не лише канонічним, а й суспільним прецедентом.  З огляду на ці обставини ГКЦ у США формувалася на перетині національних, еклезіальних,суспільних та культурних моделей історичного розвитку.  Крім того, на процесі її становлення відобразилися важливі аспекти української,американської та ватиканської історії.
 

Як зазначила Ірина Гнідик, ГКЦ у США творили дві групи українців емігранти з Закарпаття та Галичини. З огляду на початки формування національної ідентичності в умовах відсутності власної держави їх етнічне походження було практично незрозумілим для загалу американців. Незрозумілим був і греко-католицькі обрядові звичаї, які водночас вигідно вирізняли українських переселенців на фоні інших еміграційних спільнот у США, які мали тут свої Церкви. Обрядова відмінність привертала увагу американської преси. Римо-католицька ієрархія США розглядала еміграцію греко-католиків як можливу причину порушення усталеного церковно-організаційного порядку, особливо з огляду на приїзд переважно одружених греко-католицьких священиків. Однак, упродовж періоду становлення греко-католицького єпископства (1907-1914 рр.) здобувачка простежила позитивну динаміку зміни ставлення американського суспільства та ієрархії до українців греко-католиків. Доказом цього є присутність під час урочистого посвячення першого греко-католицькогокафедрального собору Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії у Філадельфії  (жовтень 1910 р.) американського архиєпископа ПатрикаРаяна, та широке висвітлення  цієї події в американській періодиці.

На основі дослідження дисертантка зробила висновок, що розбудова ГКЦ у США знаменувала новий етап еволюції церковного права. Завдяки чому було розроблено практику співдії єпископів латинського та східного обрядів на території, де переважають римо-католики. Це суттєво полегшило становлення ГКЦ у Канаді, куди українська еміграція прибула на п’ятнадцять років пізніше.

 

Найбільші заслуги у розбудові ГКЦ у США належать Слузі Божому Кир Андрею Шептицькому та єпископу  Сотеру Ортинському.Завдяки діяльності митрополита, його вдалим аргументам у дискусії з Ватиканом щодо практичного ствердження гідності Церков східного обряду утворилися дві греко-католицькі дієцезії у Північній Америці. Урядування єпископа С. Ортинського було апогеєм розбудови ГКЦ у США. Йому довелося на практиці долати організаційно-дисциплінарні труднощі міжобрядових відносин на території переважання римо-католицизму та розбудовувати церковну структуру. Крім цього, він значно спричинився до організації українського шкільництва та опіки над українськими сиротами у США. У 1912 р. він ініціював утворення Союзу українців-католиків “Провидіння”, який згодом став консолідуючим чинником та основою економічного добробуту українців у США - країні великих можливостей.
Категорія: Новини
Перегляди: 390